Тихо дихає хвоєю постмодернізм санаторію
І гори з грецькими рисами про щось мовчать з кипарисами
У напівлюксі просторому вітри танцюють зі шторами
Масандри вдосталь і музики, щоб не лишатися друзями
На підвіконні півонії зомліли в бліках балконів
Бо в цьому світі вся грація кінчається в гравітації
У надвечір’ї малиновім людині треба людина лиш
А ще Масандри і музики, щоб стати більше ніж друзями
Es gibt Musik und es gibt noch Wein
Um keine Freunde nicht mehr zu sein